І так буває, що минуле лиш за руку тримає
І так буває, що мене нема, коли тебе немає
І так буває, що стукає хтось, а хтось не відкриває
І так буває, і так буває

А я граю на останній струні
(При луні)
Такі трагічно-печальні пісні
Хочеш слухай, а хочеш ні
Мені так все одно, так все одно вже мені
Та порвалася остання струна
Це все не її, це моя вина!
Й зазвучала тишина
А від музики лишилася довга луна

І так буває, що минуле лиш за руку тримає
І так буває, що мене нема, коли тебе немає
І так буває, що стукає хтось, а хтось не відкриває
І так буває, і так буває

І розсипались акорди, мов скло
Тобі холодно було, а мені пекло
Впала музика в нічні поля
Й закрутилась, як платівка, моя земля
І у тій нічній глибині
Нові зорі вказали шлях мені
І розтанув біль, що був не мій
І заграла мелодія у тиші німій

І так буває, що минуле лиш за руку тримає
І так буває, що мене нема, коли тебе немає
І так буває, що стукає хтось, а хтось не відкриває
І так буває, і так буває