ненависть до себе все рухає угору
я дитячі фобії я забрав з собою
ці докори досі літають по колу
усі твої амбіції у режимі ніколи

дивлюсь на себе не відчувши болю
постійний біг не виходячи із дому
постійні мрії та правда навколо
і все це по колу

совість давно не кришталь, тому я не боюсь усіх ваших дотиків
немає сенсу на жаль, пояснювати в чому ми тут не схожі
мав забагато питань чому я маю відмовлятись від простору
все це не має ніякого сенсу якщо ти не чиниш їм опору

з дитинства не мріяти
з дитинства надіятись
якщо маєш мрію то ти божевільний

не став собі цілей
які не зуміли
досягти усі в кого були надії

а якже думки які постійно тліють
і беруть завзято усі твої дні
я думав що маю хоча б якийсь шанс
аби спробувати і довести собі

скільки давав собі обіцянок шо я прокинусь і зроблю по новій
але як завжди кроки назад здаються привабливіші ніж учора
все позабував або не хотів розуміти що я все таки це зможу
я просто боюсь що я стану залежним і не буду чесним із самим собою

ризик ховай усі страхи
я сам це знав як і вони
які усі шляхи мети
не слухай всіх вони не ти

зик ховай усі страхи
я сам це знав як і вони
які усі шляхи мети
не слухай всіх вони не ти