Обличчя перехожих схожі на обличчя змовників
Наші поцілунки з тобою – тривожні дзвоники
Які я не чув, бо віддався тобі, зняв підштанники
Ми разом пили вино, курили під фільми Ханеке
А зранку мої емоції стерпли, задубіли як мертва кішка
Шоб я не робив, мене переслідує моє ліжко
Воно просить, шоб я в нього ліг і дивився у стелю
Я нічо не встигаю, але, мабуть, постелю
Мені сняться вагіни, шо співають мені колискову
Я загубив своє лібідо в полі колосковому
Продираюсь крізь хащі парадоксів, тікаю від тебе
Але ти завжди попереду, ніби фантом або демон
Вся їжа на смак як папір і кожен ковток треба обдумати
Сходити до психіатра порадитись, подзвонити родичам
Про всяк випадок зі всіма попрощатись, написати передсмертну записку
Знаєш, я жалію, шо підпустив тебе так близько

Ти мій рідний бог
Я тебе не знаю
Кожен божий день, пухлиною росте
Мій великий борг
Від якого я тікаю
Туди де помирають
Збоку біля раю

Ти великий болт
Який я забиваю
Лягаю спати в день, поки він мине
Ти мій синій "бонд"
Я тебе вдихаю
Кашлем захлинаюсь
Але так тебе люблю

Ти мій рідний бог
Я тебе не знаю
Кожен божий день, пухлиною росте
Мій великий борг
Від якого я тікаю
Туди де помирають
Збоку біля раю

Ти великий болт
Який я забиваю
Лягаю спати в день, поки він мине
Ти мій синій "бонд"
Я тебе вдихаю
Кашлем захлинаюсь
Але так тебе люблю