Ми знову все на потім,
На потім, на потім, потім
І поруч пройшов потяг,
А в ньому не ми
Сховати пустоту
Не допоможе нам одяг,
А може ми забули
Як то бути людьми
Тож

Цілуй мене і ваби
Падай зі мною в кульбаби
Цілого життя нам мало, було би два віддала би
Цілуй мене і ваби
Падай зі мною в кульбаби
Цілого життя нам мало, було би два віддала би тобі

Тікаєм від буденності кожен в свої берлоги,
А почуття провини ми топимо у вині
І де наші відверті, щирі діалоги,
Що нагадають нам, як то бути людьми
А я біля себе посаджу тебе,
Дивитимимось в небо, поки не впаде
А ти, давай

Цілуй мене і ваби
Падай зі мною в кульбаби
Цілого життя нам мало, було би два віддала би
Цілуй мене і ваби
Падай зі мною в кульбаби
Цілого життя нам мало, було би два віддала би тобі"